Психологічна скринька

Алгоритм визначення професійної спрямованості учнівської молоді

     Постійне зростання вимог до професіоналізму різних галузей виробництва, виникнення підприємств різних форм власності, інтеграція в світове економічне співробітництво викликають необхідність упровадження нової парадигми професійної освіти, спрямованої на забезпечення вільного й якісного професійного розвитку особистості майбутнього фахівця.
    Орієнтація на особистість – головна умова функціонування всіх ланок системи освіти. Провідним орієнтиром у цьому є обов’язкове врахування ціннісних орієнтирів особистості, її мотивів, інтересів, індивідуальних особливостей. Ці складові визначають розвиток професійної спрямованості особистості, її професійного становлення.
Психологічні детермінанти професійної спрямованості особистості
      У процесі професійного становлення людини на неї діє цілий ряд факторів, врахування яких значною мірою визначає ефективність її підготовки до професійного самовизначення, яке відповідало б потребам ринку праці. Професійну спрямованість можна розглядати як відображення в психологічній структурі особистості суттєвих сторін і особливостей професійної діяльності. Вона може проявлятися в активізації інтересів суб’єкта до окремих явищ, процесів, фактів, які мають відношення до тієї або іншої професії.
Професійна спрямованість – це складне психологічне утворення, яке впливає на вибір професії і є тією дієвою силою, що спонукає особистість шукати такий вид діяльності, в якому найбільш повно втілюються її творчі можливості, реалізуються інтереси та нахили, ідеали, духовні потяги та потреби.
Психологічні детермінанти професійної спрямованості – це складний мотиваційний комплекс, який включає як усвідомлені, так і неусвідомлені мотиви вибору професії, котрі проявляються в прагненнях, намірах, інтересах, спонуканнях, очікуваннях, схильностях, можливостях задовольнити свої творчі потреби у сфері майбутньої діяльності. Професійна придатність визначає правильний вибір напрямку професійної діяльності. Визначення психологічних детермінант професійної спрямованості особистості поєднує аналіз як внутрішніх, так і зовнішніх умов її становлення та розвитку, сприяє підвищенню рівня комплексності діагностики її провідних складових (мотивів, інтересів, індивідуально-психологічних особливостей), які визначають, як відомо, вибір сфери діяльності.
    Психологічні детермінанти, що впливають на розвиток професійної спрямованості учнівської молоді мають чітко виражені ознаки. Своєчасне розпізнавання цих ознак дозволить оптимізувати процес професійного самовизначення учнів, сприяти цілеспрямованому розвитку професійної спрямованості, готувати їх до свідомого вибору майбутньої сфери діяльності.
    У професійній спрямованості прийнято розрізняти дві сторони, які відображають її змістовну та динамічну характеристики. До першої дослідники відносять повноту та рівень розвитку (повнота – це наявність різних мотивів вибору професії; рівень розвитку – змістовність та глибина професійних інтересів). До другої – інтенсивність, дієвість та стійкість.
Мотиваційний компонент відіграє важливу роль у структурі професійної спрямованості. Мотив стимулює учня до пошуку та засвоєння різнобічної інформації про професію, до активних дій у ситуації вибору напрямку професійної діяльності. Мотиваційний компонент – психологічна основа цього вибору.
Професійний інтерес також суттєвий компонент професійної спрямованості, оскільки він тісно пов’язаний із потребами особистості.


Методика діагностики
професійної спрямованості особистості
    Методика складається з тексту опитувальника та бланка відповідей. Учням пропонується відповісти на запитання опитувальника, який містить 27 суджень, на кожне з яких дається три відповіді (а, б, в). Потрібно вибрати одну з відповідей, яка найбільше відповідає дійсності, та записати її на бланку для відповідей у стовпчику „Найбільш привабливо”. Потім слід обрати відповідь, яка найменше відповідає реальності та записати її на бланку для відповідей у стовпчику „Найменш привабливо”.
Текст опитувальника
·        Найбільше задоволення одержую від:
а) схвалення моєї роботи;
б) усвідомлення того, що робота виконана добре;
в) усвідомлення того, що мене оточують друзі.
2. Якби я грав у футбол (волейбол, баскетбол), то прагнув би бути:
а) тренером, який розробляє тактику гри;
б) відомим гравцем;
в) обраним капітаном команди.
3. На мою думку, кращим педагогом є той, хто:
а) цікавиться учнями та має до кожного індивідуальний підхід;
б) цікавиться своїм предметом так, що учні з задоволенням вивчають цей предмет;
в) створює в колективі таку атмосферу, у якій кожен учень може висловити свою думку.
4. Мені подобається, коли люди:
а) радіють за виконану роботу;
б) із задоволенням працюють у колективі;
в) прагнуть виконати свою роботу краще за інших.
5. Я бажав би, щоб мої друзі:
а) були доброзичливими та допомагали людям, коли це потрібно;
б) були вірними та відданими мені;
в) були розумними та цікавими.
6. Кращими друзями я вважаю тих:
а) із ким маю добрі стосунки;
б) на кого завжди можна покластися;
в) хто може багато досягнути в житті.
7. Найбільше мені не подобається:
а) коли в мене щось не виходить;
б) коли розладнуються стосунки з товаришами;
в) коли мене критикують.
8. На мою думку, дуже погано, коли педагог:
а) приховує свої антипатії до деяких учнів, насміхається та дражнить їх;
б) викликає дух суперництва в колективі;
в) недостатньо добре знає предмет, який викладає.
9. У дитинстві мені найбільше подобалося:
а) проводити час з друзями;
б) відчуття виконаної справи;
в) коли мої вчинки схвалювали.
10. Я бажав би бути схожим на тих, хто:
а) досягнув успіху у житті;
б) справді закоханий у свою справу;
в) відзначається доброзичливістю та товариськістю.
11. Школа насамперед має6
а) навчати вирішувати завдання, які ставить життя;
б) розвивати індивідуальні здібності учнів;
в) виховувати риси, які допомагають встановлювати стосунки з людьми.
12. Якби я мав більше вільного часу, то використав би його:
а) для спілкування з друзями;
б) для відпочинку;
в) для самоосвіти та улюблених справ.
13. Найбільших успіхів я досягаю, коли:
а) працюю з людьми, до яких відчуваю симпатію;
б) маю цікаву роботу;
в) отримую винагороду за свої зусилля.
14. Мені подобається, коли:
а) інші люди поважають мене;
б) я відчуваю задоволення від добре виконаної роботи;
в) я маю час приємно спілкуватися з друзями.
15. Якби про мене написали в газеті, то краще було б, щоб:
а) розповіли про якусь цікаву справу, пов’язану із навчанням, працею або спортом, у якій я брав участь;
б) написали про мою діяльність;
в) обов’язково розповіли про колектив, в якому я працював.
16. Найкраще я навчаюся, коли викладач:
а) має до мене індивідуальний підхід;
б) може зацікавити своїм предметом;
в) колективно обговорює проблеми, що вивчаються.
17. Для мене не має нічого гіршого за:
а) образу власної гідності;
б) невдачу під час виконання важливої справи;
в) утрату друзів.
18. Найбільше я ціную:
а) успіх;
б) можливості спільної праці;
в) здоровий глузд та інтуїцію.
19. Я не поважаю людей, які:
а) вважають себе гіршими за інших;
б) часто сваряться та конфліктують;
в) заперечують все нове.
20. Приємно, коли:
а) працюєш над важливою справою;
б) маєш багато друзів;
в) усім подобаєшся та викликаєш схвалення.
21. На мою думку, керівник повинен бути насамперед:
а) доступним;
б) авторитетним;
в) вимогливим.
22. У вільний час я з цікавістю прочитав би книжки:
а) про те, як знайти друзів та налагодити добрі стосунки з оточуючими4
б) про життя відомих людей;
в) про останні досягнення науки і техніки.
23. Якби у мене були здібності до музики, я бажав би бути:
а) диригентом;
б) композитором;
в) солістом.
24. Я хотів би:
а) вигадати цікавий конкурс;
б) перемогти в конкурсі;
в) організувати конкурс і керувати ним.
25. Для мене важливо знати:
а) що я бажаю зробити;
б) як досягнути мети;
в) як організувати людей для досягнення мети.
26. Людина повинна прагнути до того, щоб:
а) інші люди схвалювали її вчинки;
б) передусім виконувати свою справу;
в) її не можна було б критикувати за виконану роботу.
27. Найкраще я відпочиваю у вільний час, коли:
а) спілкуюся з друзями;
б) переглядаю цікаві фільми;
в) займаюся своєю улюбленою справою.



Ваша майбутня професія
      Методика складається з двох бланків: аркуша запитань та бланку відповідей, в якому міститься номер запитання і відповідно до цього номера різні відповіді а, б, в.
Інструкція. „Вам дається перелік речень, які мають декілька варіантів закінчення. Виберіть, будь ласка, один з варіантів, за допомогою якого можна закінчити речення, зробіть відмітку у бланку відповідей позначкою „+”. Коли все зрозуміло, то починаємо роботу”.
Аркуш запитань
·        Я бажаю працювати:
а) у приміщенні;
б) на відкритому повітрі;
в) у нестандартних умовах (у горах, на морі, у лісі, під землею тощо);
г) із чергуванням умов.
2. Я бажаю, щоб режим роботи був:
а) чітким (початок і кінець роботи не змінювався);
б) змінним (то з ранку, то ввечері);
в) вільним, гнучким (початок і кінець роботи визначався би мною);
г) ненормованим (непередбачені виклики, нічні зміни, затримки з роботи тощо).
3. Мені зручно працювати:
а) сидячи (за столом, за пультом тощо);
б) стоячи;
в) у роз’їздах;
г) почергово на постійному місці роботи і у роз’їздах.
4. Бажано було б, щоб робота була пов’язана з:
а) простими механізмами, ручними операціями;
б) машинами і механізмами з ручним керуванням;
в) автоматичним і автоматизованим обладнанням;
г) функціональним знаряддям (мова, засоби впливу на емоції людини, функціональні можливості організму).
5. Я бажаю усю роботу виконувати:
а) самостійно;
б) самостійно, але щоб навколо були люди;
в) у колективі, спільно з іншими;
г) з людьми, спілкуючись і керуючи ними.
6. Мені більше подобається робота, де:
а) точні рухи;
б) координація рухів;
в) кмітливість рухів;
г) велика сила.
7. У моїй майбутній роботі важливими є:
а) стійкість уваги;
б) спостережливість;
в) пам’ять;
г) передбачення.
8. Успішність моєї майбутньої роботи залежить від:
а) технічної кмітливості, оперативного мислення;
б) здатності уявити майбутній предмет праці;
в) самоконтролю і спостережливості;
г) емоційності, вміння контактувати з іншими людьми.
9. Майбутню роботу я бажаю виконувати:
а) по плану, який надається;
б) по плану, але здобувати нову інформацію;
в) по плану, але мати можливість змінювати його;
г) оперативно, коли в процесі роботи ставляться нові завдання, проблеми.
10. У процесі роботи краще відповідати:
а) тільки за себе, за наслідки виконання свого завдання;
б) за виконання завдання групою;
в) за роботу механізмів, техніку безпеки;
г) за суспільні матеріальні цінності.
11. Мені подобається робота, в якій необхідно:
а) визначати риси предметів, їх якості;
б) перетворювати, обробляти предмети;
в) знаходити нові продукти праці, проявляти винахідливість;
г) здійснювати вплив на інших людей.
12. Мені подобається:
а) оцінювати продукцію, мати уявлення про якості об’єктів;
б) обслуговувати людей;
в) знаходити нові варіанти вирішення завдань, нові результати;
г) налагоджувати виробничі процеси, діяльність.
13. Я бажаю, щоб майбутня робота була пов’язана з:
а) керівництвом людьми, виробничим колективом;
б) вихованням і навчанням дітей;
в) переборюванням стихійних сил природи;
г) комфортним, спокійним положенням.
14. Я бажав би, щоб результати моєї роботи були:
а) малопомітними, відомими лише вузькому колу спеціалістів;
б) відомі колективу, широкому колу спеціалістів;
в) відомі всій країні, широко висвітлювалися пресою;
г) всесвітньо відомі.
15. Я бажаю, щоб від результатів моєї роботи:
а) залежала лише моя зарплатня;
б) безпосередньо залежало виконання завдання відділом, групою;
в) залежало життя і здоров’я людей;
г) мир на планеті.
16. Після закінчення роботи:
а) бажав би відключитися від неї, займатися своїми справами;
б) цікаво було б поміркувати про неї вдома;
в) ні про що інше не міркував би, продовжував би займатися нею;
г) не думав би про роботу до наступного ранку.
17. Бажаю, щоб робота була:
а) близько з будинком, де мешкаю;
б) цікава, а далеко чи близько від помешкання, де я проживаю – не важливо;
в) не пов’язана з відрядженнями;
г) далеко від помешкання, де я проживаю.
Кожна відповідь, яка стосується того, або іншого запитання відмічається у бланку відповідей.
Бланк відповідей
Відповіді
а
б
в
г
1




2




3




4




5




6




7




8




9




10




11




12




13




14




15




16




17




Підрахування результатів, дозволить визначити, чим керуються школярі при виборі професії, які мотиви переважають при цьому, наскільки цей вибір є усвідомленим.
Для отримання більш об’єктивної інформації щодо мотивів вибору професії учням можна запропонувати відповісти на наступні запитання:
·        Які мотиви обумовили вибір сфери діяльності:
а) випадкові обставини;
б) вплив сім’ї, друзів, знайомих;
в) матеріальні фактори (платня);
г) впевненість у своїх здібностях до даного виду діяльності;
д) бажання цікаво жити;
е) потяг до самостійності та незалежності;
ж) зміст праці;
з) творчий характер праці;
й) суспільна значущість професії;
к) швидше інтерес до сфери діяльності взагалі, ніж до відповідної спеціальності;
л) інші (вкажіть які саме).
2. Який мотив Ви вважаєте головним у виборі майбутньої професії і чому? (напишіть)?
Відповіді на ці запитання дозволять здобути емпіричний матеріал для якісного аналізу мотивів, якими керуються учні при виборі сфери майбутньої діяльності. Отримані в процесі діагностики дані будуть тією основою, спираючись на яку у випадку необхідності, можна переорієнтовувати учнів, зосереджуючи їхню увагу не на зовнішніх привабливих сторонах професії, а на її змістовній характеристиці, на основних вимогах, що ставляться до індивідуально-психологічних особливостей фахівця обраного профілю тощо.



Методика визначення професійних переваг
Методика Басса дає можливість визначити, яким професіям учні віддають перевагу, спрямованість інтересів щодо професійної діяльності, яку учні планують обрати в майбутньому, а також обґрунтованість інтересів.
Методика складається з двох бланків: бланка для відповідей і бланка з переліком професій.
Інструкція „Оцініть за 5-ти бальною шкалою в кожному горизонтальному рядку значущість підкреслених професій. Найбільш значущій у рядках дати – 5 балів, менш значущій – 4 бали. Найменш значущій – 1 бал. Те саме зробіть у вертикальних рядках. Отже, у кожній клітинці має бути дві оцінки”.

Бланк з переліком професій


а
б
в
г
д
1
Продавець
Слюсар
Зоотехнік
Кресляр
Муляр
Учитель
Радіо монтажник
Біолог
Друкарка
Гравер
2
Токар
Ветлікар
Плановик
Архітектор
Бібліотекар
Автослюсар
Тваринник
Радіооператор
Фотограф
Провідник
3
Гідрометеоролог
Економіст
Актор
Вихователь
Майстер по зв’язку
Геолог
Програміст
Шліфувальник
Офіціант
Швець
4
Коректор
Художник
Слідчий
Водій
Агроном
Оператор ЕОМ
Музикант
Бортпровідниця
Слюсар по збірці
Зоолог
5
Дизайнер
Викладач
Інженер-будівельник
Лісник
Телеграфіст
Модельєр
Кухар
Електромонтажник
Пасічник
Оператор

Емпіричні дані, здобуті внаслідок використання методики визначення професійних переваг, доцільно зіставити з результатами, одержаними за методиками Б. Басса „Визначення професійної спрямованості”, В. Волкова „Самооцінка схильностей до різних типів професійної діяльності” та методикою „ОДАНІ-2”. Якщо є схожість результатів по трьох методиках, то з впевненістю можна говорити про усвідомлений вибір майбутньої сфери діяльності, про те, що інтереси в людини дієві, мають стійкий і глибинний характер, свідчать про відповідний рівень розвитку професійної спрямованості.



  
Опитувальник визначення спонукань
 вибору професії
    Важлива складова професійної спрямованості особистості – наявність стійких мотивів при виборі професії. Відомо, що суб’єкт одержує інформацію про різні сфери діяльності. Але інформація, поза його потребами не здійснює на нього будь-якого впливу. Лише інформація, співзвучна потребам учня, підлягає емоційній (оцінюючій) та розумовій (раціональній) переробці. Для визначення мотиваційної сфери може бути використана ця методика.
    Опитувальник складається з трьох блоків запитань. Перші чотири запитання спрямовані на визначення мотивів, які спонукають учня діяти у напрямку розвитку тих особистісних рис, які сприяють становленню професійної спрямованості до відповідної сфери діяльності. Друга серія запитань спрямована на визначення ставлення учнів до виконання завдань. Значне місце займають запитання, спрямовані на визначення позиції опитуваних (останній блок запитань).
    Інструкція. „Ознайомтесь уважно з запитаннями, які викладені нижче і по можливості дайте відповідь на кожне з них. Правильну відповідь необхідно підкреслити. Якщо у переліку запропонованих відповідей ви вважаєте за доцільне підкреслити декілька значущих для вас відповідей, то підкресліть їх, відповідно до значимості (однією лінією – значимо, двома лініями – досить значимо, трьома – дуже значимо). Коли все зрозуміло, то розпочинаємо роботу”.

Опитувальник визначення спонукань вибору професії.
І. Що спонукає вас обрати дану професію:
1. Інтерес до даного виду діяльності.
2. Прагнення оволодіти прийомами та засобами праці.
3. Вважаю, що набуті знання, вміння і навички згодяться у майбутньому.
4. У майбутньому я планую вибрати саме цю професію.
ІІ. Як ви ставитеся до виконання завдань?
·        Активно включаюсь у роботу, бажаю досягти позитивних результатів.
·        Стараюся не відволікатися під час виконання завдань.
·        Стараюся довести роботу до кінця.
·        Вважаю, що вміння і навички мені будуть потрібні в майбутньому.
ІІІ. Якими мотивами ви керуєтеся виконуючи завдання?
·        Бажаєте оволодіти раціональними засобами щодо виконання завдань?
·        Якщо спочатку виконанням завдання ви зацікавлені, чи проявляєте активність, чи підтримується у вас такий стан до кінця втілення замислу в реальний продукт?
·        Чи читаєте ви науково-популярну літературу з метою досягнення позитивних результатів при виконанні завдань?
·        Коли перед вами стоїть вибір: присвятити вільний час прогулянці, зустрічі з друзями, відвідати кінотеатр, розв’язувати різні творчі завдання, то чим ви з задоволенням будете займатися? (вкажіть найбільш привабливий вид діяльності).
·        Чи подобається вам вирішувати завдання, які потребують довгих роздумів, висування гіпотез, обґрунтування засобів розв’язання тощо.

Опитувальник дає можливість визначити змістовну характеристику спонукань (на що спрямовані мотиви учнів, наскільки глибинним є бажання набути знання, вміння та навички, які будуть їм у нагоді при оволодінні тією або іншою сферою діяльності в майбутньому тощо).
    Застосування цієї методики дає змогу здобути якісну характеристику щодо професійної спрямованості особистості, простежити наскільки усвідомлені бажання учнів оволодіти тими надбаннями, які будуть визначати їх успішність у майбутній сфері діяльності, наскільки глибинні й стійкі інтереси, мотиви вибору професії.



Індивідуальна професійно-консультаційна бесіда
   Заключним етапом визначення професійної спрямованості учня є індивідуальна професійно-консультаційна бесіда. Під час бесіди вирішуються два завдання: по-перше, профконсультант допомагає учню більш чітко усвідомити свої інтереси та схильності, особливо перспективні з погляду самовизначення; по-друге, на основі самоаналізу й оцінки своїх інтересів та схильностей намітити позитивну програму подальшого їх розвитку та втілення в майбутній професійній діяльності.

Орієнтовна схема проведення індивідуальної діагностичної бесіди
Перший блок запитань має бути спрямований на ознайомлення з сімейними факторами профорієнтаційної ситуації. Саме ці фактори можуть стати визначальними у формуванні професійних намірів учнів, у розвитку в них відповідного ставлення до праці взагалі й до конкретних спеціальностей, зокрема. Світоглядні установки батьків, їх близьке оточення, духовна сфера життєдіяльності, – визначають позицію учня в пошуках себе й свого місця в цьому світі, багато в чому обумовлюють ступінь самостійності, відповідальності, вільного вибору й прийняття рішення стосовно свого майбутнього.
Другий блок запитань дозволить профконсультанту зрозуміти в ранній період зародження інтересів та нахилів учня, його ставлення до різних видів професійної діяльності. Як відомо, дитячі роки мають значний вплив на подальше життя людини. Тому визначення, яка діяльність, які професії, подобалися, а які не подобалися в дитинстві і чому, що він робив для того, щоб оволодіти предметом інтересу, дозволять здобути додаткову інформацію та разом з учнем вирішити питання стосовно його майбутнього.
Третій блок запитань має бути спрямований на визначення динаміки розвитку потреб, інтересів та схильностей учня, а саме: які шляхи використовує учень для досягнення поставленої мети (маються на увазі його дії щодо набуття відповідних знань, вмінь і навичок, які будуть визначати не лише успішне оволодіння сферою діяльності, яка подобається, але й те, що робить учень для оволодіння предметом інтересу), тобто наскільки усвідомленими  й дієвими є його потреби й інтереси.
Четвертий блок профконсультаційної бесіди дасть можливість з’ясувати перспективи щодо майбутнього, наявність або відсутність стійких інтересів до конкретної сфери діяльності, проаналізувати питання, яким професіям учень надає перевагу, якими мотивами керується, обираючи професію.



 Опитувальник самооцінки схильностей до різних типів професійної діяльності
Учням пропонується текст опитувальника з детальною інструкцією, а також список видів діяльності, в яких міститься перелік запитань. Ця методика містить групування видів праці з врахуванням ряду класифікаційних ознак: об’єкта праці, знарядь праці, а також їх вимог до особистості, які пред’являються відповідним видом діяльності.
Визначають п’ять типів професійної діяльності:
·        професії типу „людина-техніка”, пов’язані з взаємодією людини з технічними об’єктами;
·        професії типу „людина-природа”, в яких об’єктом праці виступають природні системи – рослини, тварини, мікроорганізми та умови їх існування;
·        професії типу „людина-людина”, пов’язані з взаємодією людини з іншими людьми;
·        професії типу „людина-художній образ”, в яких об’єктом праці виступають художні образи або їх елементи;
·        професії типу „людина-знакова система”, де об’єктом праці є умовні знаки та їх ознаки-слова, цифри, формули, хімічні символи, ноти, схеми, графіки.
Методика складається з двох бланків (списку видів діяльності та бланка відповідей). Бланк опитувальника містить інструкцію, перелік запитань, які стосуються тієї чи іншої сфери діяльності. Бланк відповідей представлений у вигляді таблиці, де міститься п’ять різновидів діяльності (техніка, знакова система, природа, людина, художній образ), а також номери запитань.
Інструкція: „Зробіть в бланк відповідей відповідною позначкою (дивіться нижче) найбільш привабливі для вас види діяльності. При цьому, коли дуже подобається даний вид діяльності, то поставте „++”, коли просто подобається „+”, коли не подобається „-”, коли не знаєте, то поставте – „0”. Літери зверху відображають скорочені назви типів професійної діяльності: Т – людина – техніка, ЗС – людина – знакова система, П – людина – природа, Ч – людина – людина, ХО – людина – художній образ. Коли вам все зрозуміло, починайте роботу”.
Бланк відповідей
Т
ЗС
П
Ч
ХО
21
22
1
2
3
4
5
23
24
25
27
29
6
26
7
9
30
10
8
28
31
32
11
12
13
14
15
33
34
35
37
39
16
36
17
19
40
20
18
38
Список видів діяльності
·        Доглядати за тваринами.
·        Допомагати хворим людям, лікувати їх.
·        Брати участь в оформленні книг, плакатів, журналів.
·        Обробляти різні матеріали (деревину, метал, пластмасу).
·        Обговорювати науково-популярні книги, статті.
·        Утримувати тварин.
·        Копіювати малюнки, зображення, настроювати музикальні інструменти.
·        Повідомляти, (розповідати) людям різні історії.
·        Ремонтувати одяг, техніку, будинки.
·         Лікувати тварин.
·         Вирощувати невідомі сорти рослин.
·         Розв’язувати сварки, завбачати конфлікти, переконувати, нагороджувати, карати.
·         Брати участь у гуртках художньої самодіяльності.
·         Налагоджувати медичні прилади.
·         Складати точні описи, звіти про явища, які спостерігалися.
·         Виконувати лабораторні аналізи в лікарні.
·         Розфарбовувати помешкання, поверхню виробів.
·         Організовувати культпоходи однолітків, молодших друзів у кіно.
·         Виготовляти по схемах вироби, деталі, будувати будинки.
·         Боротися з шкідниками і хворобами лісу, рослин, садка.
·         Обслуговувати машини, ремонтувати їх.
·         Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних машин.
·         Доглядати за станом і розвитком рослин.
·         Доводити товари до споживача, рекламувати їх.
·         Обговорювати художні книги, п’єси, концерти.
·         Тренувати друзів (або молодших школярів) у виконанні будь-яких дій (навчальних, спортивних, трудових).
·         Керувати машиною, трактором та іншими видами техніки.
·         Художньо оформляти виставки (або брати участь у підготовці п’єс, концертів).
·         Шукати та виправляти помилки в текстах, кресленнях, таблицях.
·         Виконувати обчислення, розрахунки.
·         Конструювати, проектувати нові види виробів (техніки, одягу, будинків).
·         Розбирати у кресленнях, таблицях (перевіряти).
·         Спостерігати, вивчати життя мікробів.
·         Надавати людям медичну допомогу при пораненнях, травмах тощо.
·         Художньо описувати, відображати випадки (спостерігати або передбачати їх).
·         Приймати, оглядати хворих, вести бесіди з ними, давати поради щодо прийняття ліків.
·         Здійснювати монтаж або зібрання різних технічних приладів.
·         Грати на сцені, брати участь у концертах.
·         Займатися кресленням, копіюванням.
·         Працювати на клавішних машинах (друкарських, комп’ютерних тощо).
Обробка результатів здійснюється шляхом підрахування позитивних і негативних відповідей. Після підрахування відповідей з позначками „++”, „- -”, „-” визначаються рядки з найбільшою кількістю плюсів. Коли виникає ситуація, при якій будуть декілька рядків з однаковим числом плюсів, то перевага віддається рядкам, які мають меншу кількість мінусів. Максимальні суми в рядках таблиці бланку відповідей свідчать про усвідомлену схильність піддослідного до відповідного типу діяльності. Отже, їх сума буде показником ступеня усвідомленості при виборі напрямку професійної сфери діяльності.
    Після обробки здобутих даних можна встановити, до якого з п’яти типів професій є схильності в учнів: „людина – техніка”, „людина – людина”, „людина – знак”, „людина – художній образ”, „людина – природа”.

Немає коментарів:

Дописати коментар